C: "Ось ти де!"
С: "Шо ти тут?"
C: "Ґей!"
Х: "Хто тобі дозволив торкатися мене?!"
С: "Так ти ж будеш вічність мене ігнорувати, як тебе не спровокуєш"
"Вже за північ, а ти сидиш і дивишся на море"
(Тож мені цікаво дізнатися в чому справа.)
Х: "І що?! Мені вже і на море не можна подивитися?"
С: "Та не в тому справа, просто..."
"Я, певно, просто хотіла з тобою побалакати"
Х: "Ясно."
С: "Ану не журись!"
Х: "Ти перестанеш мене сьогодні чіпати сьогодні, чи ні?!"
"Тобі так весело знущатися наді мною?"
"Тож, журитися мені тепер теж заборонено. Цікаво, що ще ТИ в Білгороді вирішиш мені заборонити?.."
С: "Ти щось все не так зрозуміла"
Х: "Авжеж, це ж завжди зі мною все "не так" "
"А як інакше... Для тебе і для тої людини я завжди неправа."
С: "Ахахах!!"
Х: "Що тобі вже смішно?!"
С: "Пішли купатися!"
Х: "Зрозуміло, мене ігнорують. Ого, яка несподіванка!
Знаєш, ви всі так часто це робите мені не звика-"
C: "...чи це не прекрасно?"
Х: "А це що за хєрня?!"
"Ти зовсім вже збожеволіла?!"
"Одягнися негайно!"
Х: "А що як тебе хтось побачить?! Ти головою думаєш?!"
С: "ТА ХТО ТАМ ЩО ПОБАЧИТЬ - ВЖЕ ВСІ ПОСНУЛИ! ДО ТОГО Ж..."
Х: "Що ти в біса верзеш!"
С: "ВНОЧІ ВСЕ ТАКЕ РОМАНТИЧНЕ!.."
Х: "ЗАВАЛИСЬ!!!!"
С: "...ХІБА НІ? СПРАВДІ Ж, ПОДИВИСЯ НА ЦЕ МОРЕ, НА ЦІ ГОРИ, ПОДИВИСЯ НА СЕБЕ..."
С: "Хіба ти не прекрасна, Хорватія?.."
Х: "Що..."
Х: "Що ти верзеш?.. Правда, прошу тебе, одягнисяяЯЯЯАААААААААААА-"
С: "Ти така мила, коли злишся!~"
"Давай руку, я допоможу тобі піднятися"
Х: "Відчепись."
"Я знаю до чого це все. Я бачу тебе насрізь."
С: "..Наскрізь?.."
Х: "Прошу, не роби вигляд, ніби ти не знаєш про що я."
"В цей раз тобі не вийде мене обдурити"
"Я йду спати."
"Надобраніч."
С: "Чекай!!"
С: "Я щось не так сказала? Я правда не бажала нічого поганого"
"Вибач, якщо щось не так."
С: "Хорватія..."
"...ти..."
Ти знову намагаєшся втрутитися в мою довіру, хіба не так? Але я... Я знаю чим все це закінчиться. Колись я вірила, що ми всі зможемо жити разом. Вірила, що ми будемо піклуватися про один одну, захищати від зовнішнього світу, який хоче нас знищити. Але в результаті не зовнішній ворог, а ти... ТИ все знищила. Ти зрадила мене- Ні, ти зрадила всіх нас, бо зловживала своїм положенням.
І знову ти у владі! І знову все буде так само! Ні, воно вже так і є! А я не можу сидіти і робити вигляд ніби я нічого не бачу. Не можу! І чому з мене роблять якогось демона, коли я просто хочу бути собою? І колись давно я сама хотіла бути з тобою разом, але ти знаєш чим це скінчилося. Ти хочеш це повторити?.. І знову ти у владі, і знову все буде-
C: "Думаєш, мені легко тебе пробачити?"
"Не легко."
"Але я стараюся."
"І, може, якщо й ти..."
"...і я, і всі ми разом спробуємо, то в цей раз на нас чекає світле майбутнє."
С: "Дивись-но, вчора я надала повну автономую Косово і Воєводині."
"А ти знаєш які важливі для мене ці регіони."
"Знаєш чому я це зробила? Заради тебе, бо ми тебе почули."
"Обіцяю, цього разу все буде інакше."
С: "Ти побачиш."
"Ми будемо разом."
"Разом, але кожен зможе бути собою."
"Хіба це не те, чого ти хотіла?"
"Всі ми будемо щасливі: Боснія, Словенія, Македонія, ти і, зрештою, я."
Х: "Але ж..."
С: "Прошу тебе, давай спробуємо ще раз."
С: "Так, якщо ми прикладемо зусиль, то, може, зможемо колись пробачити один одну."
"Хто зна, може..."
"...це просто природа цього місця: ми всі повинні боротися до останньої краплі крові навіть просто для того, щоб продовжувати існувати"
"Що значить, що... В тому, що було ніхто не винен?"
С: "Але ми можему змінити і цю природу."
"Якщо розпочнемо з все наново, нам більше не треба буде боротися за існування."
"І, якщо все вийде, у нас буде на кого покластися в тяжкі часи."
"Просто пообіцяй мені, що ми розпочнемо все з чистого аркушу."
Х: "Добре, я постараюсь."
С: "Я рада."
Ось побачиш, відтепер ми будемо разом по-справжньому.
Разом назавжди.
Маршал Тітоооо~~
Агов!
Т: "Я що, заснув?"
Ю: "Саме так. Але то й не дивно.
Адже ми так багато працюємо останнім часом."
(Так мило!!)
"Ви, до речі, посміхалися уві сні!" (Цікааавооооо...)
Т: "Правда?"
Ю: "Так. Так що ж вам таке наснилося? Невже щось добре?"
Т: "Хах, може й так. Як обстановка?"
Ю: "Все стабільно. Думаю, нова конституцію вирішила багато проблем"
Т: "Приємно це чути"
Ю: "Певна, ви вже помітили, але останнім часом навіть Хорватія мовчить і не бунтує"
Т: "Хехехе... Кажеш, навіть Хорватія мовчить..."
Ю: "Я сказала щось смішне?"
Т: "Та ні, просто я подумав..."
А що, якщо це був не сон?
:: Примітки
В цьому розділі я хочу поговорити про локації та історичні відсилки. Цікаво, а Ви змогли їх відгадати чи ні? Чи вдало вони показані у коміксі?
Якщо вам є що сказати, і якщо думаєте, що щось неточно, то пишіть мені на пошту:
quoidraught@tutanota.com
:: Локації
1 - Морський орган (Задар)
Місце, де проходять події в коміксі. Ем...
Так, якщо чесно... Я тільки-но помітили, що це місце побудовано в 2005ому році... Трошки не сходиться, ні?
Окей! Це помилка! Але!! У мене є виправдання.
По-перше, мені дуже сподобалося це місця. Мені подобається як звучить цей орган і, думаю, це створіє особливу атмосферу. І тому мені так хотілося його намалювати, що я тільки зараз звірили дати. Упс!
Ну і добре... Це місце таке загадкову та містичне. Я такого більше ніде не бачили. Короче, робимо вигляд, що все сходиться тому що це можливо сон чи щось типу того. Just as planned.
2 - Будинок Парлементу Республіки Сербії
(в минулому Парламент Югославії)
Я шукали те, як виглядав кабінет Тіто. Якщо чесно, то не впевнені, що це і правда де він працював, але схоже на правду. Чомусь не можу знайти точну інформацію з цього привіду, і якщо у Вас є більш точна інформація - пишіть!
Але ось, дивишся на те, як все виглядає в тому кабінеті і так і думаєш про Югославію. До речі, в радянському союзі дуже цінувалися такі шафи на всю стіну (типу того, що позаду Тіто). Такі шафи називали "Югославська стінка". Якщо у когось була така шафа і килим з Грузії, то це вважалося дуже круто.
:: Історія
Події цього коміксу відбуваються приблизно після 22 лютого 1974р., коли:
+ Завершилася "Хорватська весна";
+ Вже прийняли нову конституцію 1974ого року, згідно з якої Косово і Воєводина отримали автономію і право вето сербського парламенту;
+ Після Хорватської весни почалася Хорватська тиша (яка продовжувалася до 1989 року). В цей період (СР) Хорватія і самі хорвати відкрито не критикували югославську владу.
Різні люди думають про різні причини хорватської тиші. Хорвати вважають, що це відбулося через тиранію югославської влади і утиснення національної самоідентифікації (особливо після Ховатської весни) і тому люди боялися щось робити під страхом репресій. Але, в той же час, люди, що підтримують політику Тіто вважають, що в той період хорвати дійсно перестали мати причини критикувати комуністичну владу через успіх нової конституції, яка частково задовольнила вимоги виставлені під час Хорватської весни.
Про це і сон Тіто. Чи це був не сон?..
В будь-якому випадку, в цій історії не було гарного кінця.
:: Послесловие
Я - quoiDraught, вибачте мене за створення цього коміксу! Я зара помру від стиду...
Але я раді, що ви прочитали його до кінця! Ну що, Вам сподобалося? Що думаєте?..
Аааааааа блін не бийте!!! Вибачтееее!!><
У мене є виправдання!!! По-перше.......... так, тут є голі дівчата, але ж це не порнографія. Мені просто подобаються голі жіночі тіла (малювати!!!) і така от чуттєвість. Я думаю, що це гарно. Плс не зліться! У мене певно аутизм чи щось типу того, що мені приходять такі ідеї під час вивчення історії.
Якщо Вам є що сказати, або хочеться меня написати "вбий себе" то ось тута:
quoidraught@tutanota.com (я знаю українську, р*сійську, англійську і трошки хорватську і японську)
-- Ліцензія --
Цей комікс має ліцензію СС0 (Zero/public domain). Це значить, що ви можете вільно його розповсюджувати, змінювати (БЕЗ вказання автора), продавати та і просто використовувати цей комікс і його персонажів у своїх цілях. Короче, робіть що хочете.
Download